Коли такі небезпечні об’єкти, як атомні електростанції, стають полем бою, це становить надзвичайну небезпеку як для цивільного населення зараз, так і для майбутніх поколінь. Через потенційну загрозу  у разі пошкодження або нападу атомні електростанції та інші споруди, що містять небезпечні сили, мають спеціальний захист згідно з міжнародним гуманітарним правом. Дізнайтесь більше.

This Q&A is also available in English.

Чи стурбований МКЧХ через бойові дії навколо Запорізької АЕС в Україні?

Так. Атомні електростанції, такі як Запорізька АЕС, містять радіоактивні матеріали, витік яких може статися у разі руйнування, пошкодження, або порушення роботи різних складових станції.
Аварія на атомному реакторі може призвести до радіаційного опромінення (гама-радіація) та радіоактивного зараження (вдихання радіоактивних аерозолів), що може спричинити коротко- та довгострокові наслідки для здоров’я людей та довкілля, які неможливо контролювати в часі та просторі. На додаток до променевої хвороби та пов’язаних з нею хвороб доведено, що генетичні мутації, спричинені радіаційним опроміненням, успадковуються. Радіоактивні матеріали можуть поширюватися на великі території й мати руйнівний вплив на екосистеми, сільське господарство та продовольчу безпеку, піддаючи велику кількість людей коротко- та довгостроковим ризикам захворювань та смерті. Дезактивація займає тривалий час і в деяких випадках є неможливим.
Ризик витоку радіації внаслідок бойових дій на таких об’єктах чи поблизу них є дуже високим, зважаючи на ймовірність прямого чи непрямого пошкодження реактора чи інших критично важливих елементів, що забезпечують безпечну роботу об’єкта, а також людської помилки з боку персоналу, що працює в умовах підвищеного стресу та тиску.

Чи захищені атомні електростанції під час збройного конфлікту?

Так. Атомні електростанції є цивільними об’єктами. Як такі вони захищені від нападів та репресалій, а отже напади на них не допускаються. У разі сумнівів такі об’єкти слід вважати цивільними.
Сторони також повинні докладати постійних зусиль, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб та цивільні об’єкти у ході всіх воєнних операцій. Зважаючи на ризик витоку радіації та відповідних серйозних наслідків для цивільного населення, сторони мають бути вкрай обережними при здійсненні переміщення військ, маневрів та іншої військової діяльності поблизу атомних електростанцій.

Чи припустимі напади на атомні електростанції лише тому, що інша сторона використовує їх для воєнних цілей?

Ні. Установки та споруди, що містять небезпечні сили, такі як атомні електростанції, знаходяться під спеціальним захистом згідно з міжнародним гуманітарним правом. На них не можна здійснювати напади лише тому, що вони перетворилися на військові цілі, якщо такий напад призведе до вивільнення небезпечних сил та, як наслідок, серйозних втрат серед цивільного населення. За певних умов здійснення нападу на атомну електростанцію може вважатися воєнним злочином.

Як щодо військових цілей, розташованих на атомних електростанціях чи поблизу них?

Сторони повинні намагатися уникати розміщення військових цілей, зокрема військового персоналу, зброї чи військових транспортних засобів, на атомних електростанціях чи поблизу них. Водночас може статися так, що на таких об’єктах чи поблизу них буде знаходитися військова ціль, наприклад, міст, що використовується для воєнних цілей. Під час міжнародного збройного конфлікту заборони щодо нападів та репресалій щодо до атомних електростанцій поширюються також на такі військові цілі, які або належать до атомної електростанції, або розташовані поблизу неї, аби запобігти витоку радіації внаслідок ненавмисного пошкодження об’єкта.

Чи є взагалі обставини, за яких дозволяються напади на атомні електростанції чи військові цілі, розташовані поблизу них?

Лише за виняткових та дуже чітко визначених обставин в умовах міжнародного збройного конфлікту атомні електростанції або військові цілі, розташовані поблизу них, можуть втрачати спеціальний захист, про який йшлося вище. Проте навіть у таких випадках це не означає, що напад на такі об’єкти буде законним.
Напад на атомну електростанцію чи військові цілі, розташовані поблизу неї, може бути припустимим, лише якщо така станція постачає електроенергію або такі військові цілі використовуються для регулярної, значної та прямої підтримки військових операцій та якщо припинити таку підтримку можливо лише через такий напад.
Навіть якщо такі об’єкти втрачають свій спеціальний захист, усі інші норми, що передбачають захист цивільного населення та природного середовища, продовжують застосовуватися навіть під час нападів. Наприклад, застосовуючи норми щодо пропорційності нападу та відповідних запобіжних заходів, сторони повинні особливо ретельно враховувати серйозні ризики для цивільного населення, які несе будь-який напад на такі об’єкти. Обидві сторони повинні вжити всіх практично можливих запобіжних заходів для запобігання витоку радіації.

Чи має право сторона, що контролює атомну електростанцію, обороняти її від нападів?

Сторони повинні намагатися уникати розміщення військових цілей поблизу атомних електростанцій. Водночас військові установки, персонал та зброя, призначені виключно для оборони об’єкту від нападів, можуть там розташовуватись за умови, що вони використовуються лише для необхідних оборонних дій у відповідь на напади на об’єкт, що захищається, і що їхнє озброєння відповідним чином обмежене.

Яких додаткових заходів можуть вживати сторони конфлікту для захисту атомних електростанцій?

Міжнародне гуманітарне право закликає сторони конфлікту до укладення додаткових угод між собою для забезпечення додаткового захисту об’єктів, що містять небезпечні сили, зокрема атомних електростанцій. Це може бути, наприклад, угода про встановлення демілітаризованої зони – захід, що також передбачений МГП, і який можна вжити як в мирний час, так і після початку бойових дій.
Такі додаткові угоди можуть також поширюватись на інші об’єкти, що містять небезпечні сили, зокрема хімічні та нафтопереробні заводи.