Російсько-український міжнародний збройний конфлікт: відповідаємо на ваші запитання про діяльність МКЧХ
Дата останнього оновлення: 28.05.2026 р.
На цій сторінці ви знайдете відповіді на поширені запитання про наше реагування на російсько-український міжнародний збройний конфлікт. Сторінка також оновлюється в міру необхідності, щоб повідомляти і спростовувати неправдиву та оманливу інформацію про нас і нашу роботу.
Поширюйте обачно
Якщо ви натрапили в інтернеті на контент, який, на вашу думку, є неправдивим або таким, що вводить в оману, ви можете повідомити про це безпосередньо відповідну онлайн-платформу.
Ви також можете допомогти сповільнити поширення неправдивої інформації, якщо перевірятимете правдивість сумнівної інформації, перш ніж ділитися нею з іншими.
Що ви робите для військовополонених?
Чи брали співробітники МКЧХ участь у нібито неналежному поводженні з військовополоненими?
Що ви робите для дітей, яких було розділено з їхніми сім’ями?
Чому ви не робите більше публічних заяв?
Чому ви не пристаєте на жоден бік?
Чи розслідуєте ви воєнні злочини?
На що пішли всі пожертви, які МКЧХ отримав у зв’язку зі збройним конфліктом між Росією та Україною?
Як ви поясните збільшення фінансування Російського Червоного Хреста в 2024 році?
Неправдиві твердження щодо діяльності МКЧХ
Чи були інші учасники Руху Червоного Хреста залучені до жорстокого поводження з військовополоненими?
Чи є МКЧХ корумпованим та упередженим?
Чи берете ви участь у депортації людей?
Що ви робите для людей, які постраждали від російсько-українського міжнародного збройного конфлікту, що триває?
Ми працювали в Україні з 2014 року, а після 24 лютого 2022 р. значно збільшили масштаб наших присутності та діяльності, щоб краще допомагати людям, які постраждали від російсько-українського міжнародного збройного конфлікту. Цим людям вкрай потрібна гуманітарна допомога, зокрема продукти харчування, безпечна вода, ліки та матеріали для ремонту пошкодженого житла.
- Наразі в Україні в нас працюють понад 750 співробітників, включно з медичними працівниками, фахівцями зі збройної небезпеки та іншими фахівцями з надзвичайних ситуацій. Більшість із них – українські колеги, які часто самі потерпають від наслідків цього конфлікту.
- На цей час наші команди розташовані на територіях, які перебувають під контролем українських та російських органів влади: в Києві, Одесі, Харкові, Львові, Дніпрі, Донецьку, Луганську та Москві. У цих локаціях наша команда з понад 1000 співробітників працює з населенням, яке постраждало від конфлікту в десятках населених пунктів, зокрема в прифронтових районах.
- У координації з нашими партнерами по Міжнародному руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця в Росії, Україні, Угорщині, Молдові, Польщі та Румунії ми підтримуємо людей, які постраждали від цього конфлікту, ким би вони не були і де б вони не перебували.
- Ми започаткували спеціальне Бюро Центрального агентства з розшуку, метою якого є збір, централізація та передача інформації щодо долі та місцеперебування як військовослужбовців, так і цивільних осіб, позбавлених свободи, яких було захоплено ворожою стороною.
- Ми не лише збільшили масштаб своєї діяльності на місцях, а й продовжуємо конфіденційний діалог зі сторонами щодо ведення бойових дій, а також щодо захисту цивільного населення та захищених осіб, нагадуючи сторонам про їхні зобов’язання згідно з міжнародним гуманітарним правом. У такому діалозі ми порушуємо нагальні гуманітарні питання, зокрема доступ до військовополонених, безпечне переміщення цивільних осіб і доставку гуманітарної допомоги. Нашою метою є полегшувати страждання людей, які живуть в умовах збройного конфлікту.
Остання інформація про нашу діяльність в Україні в 2025 році.
Чи маєте ви повний доступ до Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей? Яку діяльність ви там здійснюєте?
У всьому світі МКЧХ, згідно зі своїм мандатом, прагне отримати доступ до людей, які постраждали від конфліктів, незалежно від місця їхнього перебування. З цією метою ми працюємо та координуємо свою діяльність із місцевими операційними партнерами в районах Донецької та Луганської областей, які перебувають під контролем Російської Федерації, аби допомагати людям, які сильно постраждали внаслідок багаторічних бойових дій. МКЧХ не присутній в підконтрольних Російській Федерації районах Херсонської та Запорізької областей.
Що ви робите для військовополонених?
З лютого 2022 р. по квітень 2026 р. МКЧХ відвідав понад 8900 військовополонених по обидва боки російсько-українського міжнародного збройного конфлікту, але переважно в Україні. Коли ми відвідуємо місце інтернування, ми оцінюємо умови тримання та поводження з військовополоненими. Ми також передаємо такі довгоочікувані звістки від їхніх родин та, коли це можливо, надаємо необхідні предмети, як-от ковдри, теплий одяг, засоби особистої гігієни та книги.
МКЧХ досі не має повного доступу до всіх військовополонених. Нам відомо, що багато інших військовополонених та інтернованих цивільних осіб продовжують чекати на такі відвідування, і ми продовжуємо докладати зусиль, аби отримати доступ до всіх із них, керуючись своїм гуманітарним обов’язком та мандатом згідно з Женевськими конвенціями. Нам також відомо, що для військовополонених та їхніх сімей, які шукають відповіді, кожен день сповнений невідомості. Згідно з Третьою та Четвертою Женевськими конвенціями МКЧХ слід дозволяти відвідувати всіх військовополонених та інтернованих цивільних осіб, надавати доступ до всіх місць, де їх тримають, та дозволяти здійснювати повторне відвідування настільки часто, наскільки необхідно. Це юридичне зобов’язання мають усі держави, оскільки всі вони підписали Женевські конвенції. Ми не можемо забезпечувати дотримання відповідних норм ані в цьому, ані в будь-якому іншому збройному конфлікті.
Ми розуміємо розпач тих родин, які з тривогою чекають і не мають жодних звісток. Ці родини мають право знати долю своїх близьких: чи вони живі, дістали поранень чи загинули. Безліч людей з нетерпінням чекають вже багато довгих місяців, і відповіді потрібні їм вже сьогодні. Вони не можуть чекати ще довше, як не можемо й ми.
МКЧХ збирає інформацію про людей, чия доля є невідомою, та передає її назад до країни їхнього походження, щоб родини дізналися про долю своїх близьких. З лютого 2022 року по квітень 2026 р. ми надали 17 000 родинам звістки про їхніх родичів. Ця робота надає людям надію й є безумовним гуманітарним обов’язком.
Ми гостро відчували тиск від того, що час минав, а ми не могли відвідати всіх військовополонених. Неприпустимо зневажати їхню людяність і гідність. Їм, як і цивільним особам, також потрібні комфорт, турбота, допомога та захист. Саме тому ми не припиняємо працювати зі сторонами збройного конфлікту, аби отримати необмежений доступ до всіх місць тримання військовополонених.
Чи брали співробітники МКЧХ участь у нібито неналежному поводженні з військовополоненими?
Ні. Будь-яке жорстоке поводження з військовополоненими під час полону не лише прямо заборонене згідно з Третьою Женевською конвенцією, але також є абсолютно несумісним із місією МКЧХ. Не існує жодних доказів того, що делегати МКЧХ потурали, сприяли чи брали участь у такому неналежному поводженні.
Співробітники МКЧХ зв’язані суворими процедурами щодо дотримання нейтральності та неупередженості, які вимагають повної незалежності делегатів від сторін конфлікту. Делегатів обирають саме за критерієм відсутності громадянських зв’язків з будь-якою державою, яка перебуває у збройному конфлікті. Їхня роль обмежена спостереженням та спілкуванням без свідків з людьми, яких тримають під вартою, а також з органами влади, які тримають під вартою. У разі виявлення будь-яких порушень Женевських конвенцій, МКЧХ порушує це питання безпосередньо з державою, яка тримає в полоні, та, у відповідних випадках, повідомляє про це відповідні держави-покровительки. Цей процес має на меті захистити затриманих осіб, а не приховати порушення.
Отримання необмеженого доступу до всіх військовополонених та інтернованих цивільних осіб залишається центральним пріоритетом для МКЧХ. Ми невпинно працюємо з усіма сторонами задля поширення прав на відвідування, покращення умов тримання під вартою та забезпечення того, щоб усі сторони, які перебувають у конфлікті, поважали захист, передбачений міжнародним гуманітарним правом.
Що ви робите для дітей, яких було розділено з їхніми сім’ями?
Ми знаємо, що людей сильно тривожить безпека і благополуччя їхніх близьких. У всьому світі діти, які постраждали від збройних конфліктів, також страждають і від того, що їх було розділено з їхніми близькими, і це може мати трагічні наслідки для їхнього благополуччя та здатності відновити нормальне життя.
Щоб розпочати пошук дітей, які зникли безвісти, члени їхніх родин можуть відкривати справи на розшук в МКЧХ. Як і в будь-якому збройному конфлікті, МКЧХ обговорює з російськими та українськими органами влади питання дітей без супроводу дорослих та розділених із сім’ями, аби забезпечити можливість реєстрації сімей та дітей, а також виконання відповідних подальших дій щодо їхніх зниклих безвісти родичів.
Після відновлення зв’язку між членами родини, а також за умови згоди члена родини та дитини, МКЧХ та національні товариства Червоного Хреста сприятимуть возз’єднанню родини, якщо це можливо.
Чому ви не робите більше публічних заяв?
МКЧХ віддає перевагу роботі через конфіденційний діалог. Завдяки конфіденційному підходу ми маємо можливість відверто говорити з людьми, організаціями та сторонами збройних конфліктів, а також з учасниками інших ситуацій, пов’язаних із насильством. Це дозволяє нам будувати довіру, отримувати доступ та забезпечувати безпеку як наших працівників, так і людей, яким ми прагнемо допомогти.
Використовуючи цей підхід, ми також уникаємо ризику питань внаслідок публічних обговорень та захищаємо безпеку наших співробітників, які працюють на місцях, та населення, якому ми служимо.
Завдяки цьому підходу нам вдалося сприяти звільненню військовополонених в Ємені, сприяти звільненню викрадених дівчат у Нігерії, організувати евакуацію цивільного населення з Алеппо, Сирія, та Маріуполя, Україна, – і це лише декілька нещодавніх прикладів. Цей підхід рятує життя людей, а це для нас – найголовніше.
Ми розуміємо розчарування та біль, через які люди закликають до гучніших публічних заяв. Ми не утримуємося від публічних заяв, але наш підхід у тому, щоб напряму говорити зі сторонами конфлікту про будь-які питання, що надають підстави для занепокоєння. Цей підхід використовується тому, що ми несемо відповідальність за те, щоб у нашій діяльності передусім було враховано інтереси людей, які найбільше постраждали від збройного конфлікту. З нашого досвіду, цей терплячий, конфіденційний діалог часто є найефективнішим способом зберегти присутність, бути почутими та забезпечити конкретні гуманітарні результати, зокрема інформацію для родин, які у відчаї шукають відповіді.
Публічне засудження залишається винятковим заходом, до якого ми вдаємося лише тоді, коли було вичерпано всі інші способи вплинути на сторони щодо дотримання міжнародного гуманітарного права і всі ці засоби не призвели до бажаного результату. Найважливіше, що це робиться лише у випадках, коли ми вважаємо, що це найбільше відповідатиме інтересам тих, кому ми намагаємося надати допомогу та захист.
Чому ви говорите про наслідки бойових дій як у Росії, так і в Україні? Хіба цим ви не ототожнюєте страждання людей по обидва боки?
Ми часто говоримо про наслідки збройних конфліктів для цивільного населення, де б ми не працювали: це передбачає наша роль.
Масштаб, тяжкість і тривалість страждань, які переживають люди в Україні, є величезними та не мають аналогів у такому контексті. Перед кожною цивільною особою, яка безпосередньо потерпає від відключень світла, опалення чи недостатнього доступу до води, постають свої труднощі.
Визнання того, що страждання цивільних осіб має значення, де б воно не відбувалося, в жодному разі не можна тлумачити як намагання ототожнити страждання. Натомість таке визнання відповідає гуманітарному принципу, що страждання цивільних осіб має значення, де б воно не відбувалося. Якою б не була причина ескалації збройного конфлікту, є цивільні особи, які ніяк не залучені до бойових дій, але водночас розплачуються за них.
Чому ви не пристаєте на жоден бік?
Нашою метою є захищати жертв збройних конфліктів та надавати їм допомогу. Наші методи роботи повинні надавати нам можливість це робити, працювати в дуже небезпечних умовах збройних конфліктів та на полі бою по обидва боки від лінії фронту. Це працює, лише якщо всі сторони розуміють переваги нашої присутності.
Нейтральність не стільки принцип, скільки необхідність для здійснення діяльності. Ми не сприймаємо нейтральність як моральну позицію. Натомість завдяки їй можна встановити відносини із залученими сторонами для вирішення складних питань, що безпосередньо впливають на життя людей, які постраждали від збройного конфлікту.
Вона може означати роботу зі сторонами задля сприяння безпечному переміщенню цивільних осіб, яке потребує співпраці обох сторін, або підтримку операцій з репатріації останків загиблих учасників бойових дій. Вона також надає нам можливість діяти як канал передачі інформації для повідомлення родинам звісток про зниклих безвісти близьких. Якщо ми ведемо діалог лише з однією стороною конфлікту, ми не можемо порушувати критично важливі питання, як-от поводження з військовополоненими чи ведення бойових дій.
Для того, щоб здійснити зміни, недостатньо взаємодіяти з людьми, які постраждали від збройних конфліктів. Для просування поваги до міжнародного гуманітарного права ми обов’язково повинні вести постійний діалог також зі сторонами конфліктів.
Позицію МКЧХ щодо публічних заяв та закликів іноді критикують. Що стосується публічних заяв, МКЧХ продовжує вважатися таким, що не привертає до себе уваги, або принаймні стриманим – і він дійсно є стриманим порівняно з іншими організаціями. А втім, зважаючи на різні мандати, задачі та діяльність різних організацій, порівняння можуть бути оманливими.
Чи розслідуєте ви воєнні злочини?
Підписавши Женевські конвенції, держави взяли за себе зобов’язання дотримуватися МГП. Це включає розслідування воєнних злочинів, які могли бути скоєні їхніми збройними силами або на їхній території. Вони також зобов’язалися за необхідності переслідувати підозрюваних у судовому порядку.
Згідно з давно усталеною практикою МКЧХ не бере участі в судових провадженнях.
Ми також не повідомляємо про те, що бачать наші працівники під час роботи. Це правило діє не лише в Україні, а й скрізь, де ми ведемо діяльність.
Проблеми по один бік обговорюються з відповідною стороною, а не з протилежною. Таке спілкування є конфіденційним, і це дозволяє нам бути прямими й відвертими, а також будувати довіру, яка є необхідною в нашій роботі.
Наша інформація не передається і не передаватиметься більше нікому, включно з Міжнародним кримінальним судом (МКС). Це визнається регламентом МКС. Регламент передбачає привілей конфіденційності МКЧХ та звільняє його персонал від участі в провадженнях у якості свідків.
А втім, це не означає, що ми є поплічниками злочинців. Ми говоримо про існуючі проблеми, але не публічно і лише безпосередньо зі сторонами збройного конфлікту.
На що пішли всі пожертви, які МКЧХ отримав у зв’язку зі збройним конфліктом між Росією та Україною?
У зв’язку з російсько-українським міжнародним збройним конфліктом ми бачили неймовірну хвилю підтримки. У 2022 році ми збільшили нашу здатність допомагати людям, які постраждали від збройного конфлікту, і витратили близько 416 мільйонів швейцарських франків на реагування на їхні потреби по всій території України та в сусідніх країнах.
Більшість наших витрат – майже 92% – стосуються України. Решта витрат стосуються нашого реагування в сусідніх країнах, а також діяльності нашого Бюро Центрального агентства з розшуку з питань міжнародного збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною. Бюро допомагає родинам возз’єднатися зі своїми зниклими безвісти родичами та надає інформацію про місцеперебування живих та померлих, людей, які потрапили до рук ворога, включно з громадянами третіх країн.
Завдяки цій підтримці МКЧХ вдалося значно збільшити обсяг своєї діяльності для реагування на величезні потреби в усіх районах, які безпосередньо постраждали від бойових дій.
З лютого 2022 року ми постійно оцінюємо та оновлюємо свої плани діяльності та бюджет щодо України та сусідніх країн. Цей підхід гарантує, що наші плани та планові витрати є реалістичними з огляду на майбутні результати нашої діяльності та витрати, спрямовані на реагування на гуманітарні потреби в цій кризі.
МКЧХ неймовірно вдячний за всю підтримку, надану у зв’язку з російсько-українським міжнародним збройним конфліктом. Внески від партнерів по Міжнародному Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, приватних осіб, приватних підприємств та урядів країн справді допомогли змінити на краще життя мільйонів людей, які постраждали внаслідок цього збройного конфлікту.
Як ви поясните збільшення фінансування Російського Червоного Хреста в 2024 році?
З початку ескалації російсько-українського міжнародного збройного конфлікту в 2022 році МКЧХ передусім прагнув допомогти найвразливішим верствам населення, ким би вони не були та де б вони не перебували. Ми регулярно здійснюємо оцінку гуманітарних потреб, які можуть змінюватися залежно від змін гуманітарного контексту. У такому разі ми пристосовуємо наш бюджет до потреб, включно з фінансовою підтримкою, яку ми надаємо нашим партнерам.
У Російській Федерації ми здійснюємо гуманітарну діяльність спільно з Російським Червоним Хрестом (РЧХ), а також надаємо фінансову підтримку гуманітарної діяльності, яку здійснює РЧХ для реагування на гуманітарні потреби тих людей в Російській Федерації, які найбільше постраждали від збройного конфлікту.
Влітку 2024 року у відповідь на гуманітарні потреби в Курській та сусідніх областях РЧХ здійснював гуманітарну діяльність за фінансової підтримки з боку МКЧХ. Внаслідок ескалації бойових дій в регіоні з’явилося понад 100 000 переміщених осіб, а отже, МКЧХ наростив масштаб своєї діяльності, зокрема підтримку РЧХ, для надання допомоги найвразливішим переміщеним особам та сім’ям зниклих безвісти.
У 2024 році МКЧХ надав РЧХ підтримку на суму близько 5,6 млн швейцарських франків. Ці кошти було використано на здійснення діяльності спільно з РЧХ, переважно реалізації програм з фінансово-економічної допомоги соціально незахищеним переміщеним особам у п’яти регіонах Російської Федерації. Допомога була різною, зважаючи на потреби, наприклад, грошова допомога, ваучери на ліки, банківські картки з попередньо нарахованим балансом, набори школяра тощо. Також було збільшено спроможності РЧХ щодо реагування в умовах надзвичайних ситуацій, зокрема було поповнено їхні аварійні запаси, а також РЧХ допомагав сім’ям, розділеним із їхніми близькими, включно з сім’ями зниклих безвісти.
Бюджет МКЧХ на 2024 рік складав близько 196 млн швейцарських франків; з них 167 млн швейцарських франків було виділено на діяльність в Україні. 3% загального бюджету було виділено Російському Червоному Хресту для реагування на гуманітарні наслідки збройного конфлікту в Російській Федерації.
Актуальна інформація про нашу діяльність у Російській Федерації та Білорусі.
Неправдиві твердження щодо діяльності МКЧХ
З перших днів ескалації збройного конфлікту щодо МКЧХ та його діяльності робилося чимало неправдивих заяв і поширювалася хибна інформація.
Поширення шкідливої інформації безпосередньо наражає на ризик усіх тих, кому потрібна допомога, а також тих, хто намагається їм допомогти. Ми закликаємо всі сторони, які можуть вплинути на ситуацію, не вдаватися до побідних практик і не підтримувати їх, а також сприяти інформаційному середовищу, в якому поважаються гідність та безпека людей, гуманітарної діяльності та міжнародне гуманітарне право.
Поширюйте обачно, щоб не сприяти розповсюдженню хибної інформації.
Приклади:
- Заяви про те, що МКЧХ розробляє біологічну зброю
- Заяви про те, що МКЧХ постачав задавнені ліки
- Заяви про те, що МКЧХ здійснює контрабанду людських органів, зокрема дитячих
- Заяви про те, що НАТО використовує транспорт МКЧХ для перевезення зброї
МКЧХ жодним чином не бере участі в такій діяльності. Найголовнішими задачами для нас залишається надання термінової допомоги людям, які постраждали від збройних конфліктів, та робота, спрямована на забезпечення поваги міжнародного гуманітарного права.
Діяльність, подібна до наведених вище прикладів, суперечить усім правовим нормам, а також основоположним принципам Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, як-от нейтральності, неупередженості та гуманності. Ми вітаємо запитання про нашу роботу і прагнемо бути максимально прозорими щодо нашої діяльності, наскільки це можливо, без обмежень для конфіденційного та двостороннього діалогу, який лежить в основі нашої взаємодії зі сторонами конфліктів в усьому світі.
Чи доставляли ви військовослужбовців та/або цивільних осіб із Маріуполя до російського полону? Чи давали ви гарантії безпеки щодо людей, евакуйованих з Маріуполя?
Під час евакуації з Маріуполя в травні 2022 року роль МКЧХ полягала в тому, щоб, діючи як нейтральний посередник, сприяти виконанню угоди, досягнутої між Україною та Росією. Деталі евакуації, зокрема логістика, було узгоджено між обома сторонами.
Відповідно до ролі, визначеної для нас сторонами конфлікту, нашою відповідальністю було супроводжувати колони та бути присутніми протягом всієї операції.
Ми сприяли евакуації понад 470 цивільних осіб. Під час таких евакуацій застосування процедур фільтрації залежить від рішення сторін. Якщо вони приймають таке рішення, такі процедури повинні здійснюватися в гуманний спосіб та без порушення гідності людей.
Якщо сторони конфлікту приймають рішення про застосування процедур фільтрації цивільних осіб, що евакуюються, МКЧХ не має ані повноважень, ані мандату на те, щоб приймати рішення щодо процедур фільтрації чи запобігати їх застосуванню. МКЧХ ніколи не гарантував і не міг гарантувати, що всі люди, які евакуювалися, успішно пройдуть процедуру фільтрації. Ми так само не гарантували й не могли гарантувати безпеку військовополонених після їх потрапляння до рук однієї зі сторін конфлікту, тому що це попросту за межами наших можливостей.
Наша наочна присутність під час евакуації мала на меті сприяти процесу між людьми, що евакуювалися, та відповідними органами влади, а також нагадувати їм про гуманітарний характер цієї операції. Команди МКЧХ весь час перебували з колоною і не залишали людей, що евакуювалися, зокрема перебували з ними в палатках у нічний час.
Ні тут, ні деінде в світі МКЧХ не має ані повноважень, ані мандату, щоб запобігти затриманню цивільних осіб чи учасників бойових дій або просити про їх звільнення. На нашому рівні ми можемо продовжувати закликати до гуманного та гідного поводження з особами, які перебувають під захистом.
Відповідно до Женевських конвенцій держави, які перебувають у міжнародному збройному конфлікті, зобов’язані поводитися з військовополоненими гуманно та без порушення їхньої гідності та честі, і військовополонені повинні бути захищені від актів насильства, залякування, образ, громадської цікавості, а також фізичних чи психологічних тортур. Ми працюємо на підставі Третьої Женевської конвенції, яка передбачає, що МКЧХ слід надавати доступ до військовополонених, але ми не можемо примушувати держави виконувати свої зобов’язання чи гарантувати, що вони їх виконають.
Чи були інші учасники Руху Червоного Хреста залучені до жорстокого поводження з військовополоненими?
Ми не маємо жодних вірогідних вказівок на те, що правопорушення, про які повідомлялося в заявах, опублікованих у вересні 2023 р., були здійснені кимось із учасників Руху, включно з МКЧХ чи Російським Червоним Хрестом (РЧХ). Важливо нагадати, що будь-яке жорстоке поводження з військовополоненими під час полону не лише заборонено згідно з Третьою Женевською конвенцією, але також є абсолютно неприпустимим. МКЧХ за жодних обставин не потурав би таким діям. Мандат на відвідування військовополонених має лише МКЧХ.
Чи є МКЧХ корумпованим та упередженим?
Ми знаємо, що в умовах конфліктів люди часто шукають відкритої підтримки їхньої сторони, і відсутність відкритої підтримки легко помилково прийняти за підтримку протилежної сторони. Нейтральність означає, що найголовнішим для нас є люди, які постраждали внаслідок конфліктів та інших ситуацій, пов’язаних із насильством, незалежно від їхніх переконань чи місця перебування. А щоб дістатися до них, нам неодмінно потрібно мати можливість вільно говорити з тими, хто є сторонами конфлікту.
Оскільки згідно з міжнародним гуманітарним правом держави зобов’язані сприяти роботі МКЧХ, ми регулярно спілкуємося з обома сторонами російсько-українського міжнародного збройного конфлікту.
Ми ведемо діалог з усіма – від політичних лідерів до військових командирів на лінії фронту. Через цей діалог ми переконуємо держави дотримуватися своїх зобов’язань щодо поваги до міжнародного гуманітарного права та полегшення страждань людей, що постраждали від збройного конфлікту. Це потребує постійного залучення, нейтральності та неупередженості.
Лише завдяки діалогу ми можемо досягти необхідного рівня довіри, який надає нам можливість доставляти допомогу деяким із найвразливіших груп населення, зокрема затриманим учасникам бойових дій та цивільному населенню в прифронтових районах.
Також для МКЧХ ключове значення має підзвітність – передусім перед населенням, задля якого ми працюємо, але також перед нашими партнерами та донорами. Щороку в червні ми публікуємо річний звіт, де можна знайти всю інформацію щодо нашого фінансування.
Дивіться річний звіт за 2024 рік за посиланням.
Чи берете ви участь у депортації людей?
МКЧХ ніколи не сприяє організації чи здійсненню примусової евакуації. Це правило діє скрізь, де ми працюємо. Ми не підтримали б жодної операції, яка суперечила б волі людей та нашим принципам.
Нам відомо про опубліковані в ЗМІ звинувачення щодо примусового масового переміщення населення, і ми продовжуємо уважно стежити за цим питанням.
Наша діяльність ґрунтується не лише на загальнодоступній інформації; ми також перевіряємо факти самостійно. Щоразу, коли ми маємо вірогідні підстави для заяв про порушення МГП, ми робимо такі заяви на адресу всіх сторін в межах конфіденційного та двостороннього діалогу. Нашою метою є через цей діалог сприяти кращому дотриманню МГП. Окрім цього, однією з основних сфер нашої діяльності є возз’єднання членів родин, які були розділені через цей міжнародний збройний конфлікт.