Женева (МКЧХ). П’ятий тиждень триває міжнародний збройний конфлікт в Україні, який супроводжується смертями, руйнуваннями та стражданнями цивільного населення в жахливих і неприпустимих масштабах.

This news release is also available in English.

Протягом останніх п’яти тижнів МКЧХ веде перемовини з російськими та українськими органами влади про їхні зобов’язання за міжнародним гуманітарним правом (МГП) та про те, які практичні кроки необхідні для обмеження страждань цивільного населення, а також тих, хто перестав брати участь у бойових діях: поранених, хворих і військовополонених. МКЧХ занепокоєний тим, що сторони досі мають виконати багатьох своїх ключових зобов’язань за МГП або досягти консенсусу щодо основних питань, які можуть вирішити тільки вони, зокрема:

• Ми зробили детальні пропозиції щодо безпечних проходів та евакуації цивільного населення, щоб полегшити масові страждання людей в Маріуполі, але для просування в цьому напрямку нам досі бракує конкретних домовленостей. Сьогодні мирні жителі самостійно приймають життєво важливе рішення тікати з міста, адже не досягнуто припинення вогню чи інших домовленостей, які б дозволили їм безпечно виїхати.
• У мешканців Маріуполя та інших прифронтових територій, які вже тижнями не мають гуманітарної допомоги, залишається обмаль часу. Військові на місцях повинні надати цивільному населенню та гуманітарним організаціям гарантії безпеки та досягти практичних домовленостей про доступ гуманітарної допомоги та підтримку тих, хто хоче безпечно евакуюватися.
• Крім того, сторони конфлікту повинні повідомляти МКЧХ про затриманих ними військовополонених та інших осіб, позбавлених волі, а також дозволяти МКЧХ відвідувати їх. Ми очікуємо від сторін виконання їхніх зобов’язань за Женевськими конвенціями без будь-яких затримок.
• Сторонам необхідно дотримуватися конкретних пропозицій щодо гідного поводження з тілами померлих, щоб їх можна було ідентифікувати, поінформувати сім’ї загиблих та повернути їм тіла родичів.
• Відповідно до міжнародного гуманітарного права воюючі сторони зобов’язані захищати цивільне населення, спрямовувати військові операції виключно проти військових об’єктів та вживати необхідних запобіжних заходів.

Прагнучи розвивати діалог із цих питань, зменшити страждання населення та збільшити обсяги допомоги, президент МКЧХ вирушив спочатку до Києва, а потім до Москви, щоб зустрітися з представниками влади. Його зустрічі з посадовцями в Москві викликали подекуди сильний гнів. Ми хочемо, щоб усі чітко усвідомлювали, що ці дипломатичні зустрічі з усіма сторонами ґрунтуються на міжнародному гуманітарному праві та покликані рішуче відстоювати інтереси цивільних осіб, які опинилися в зоні конфлікту.

У той же час умисні цілеспрямовані атаки з використанням неправдивих наративів та дезінформації для дискредитації МКЧХ можуть завдати реальної шкоди командам МКЧХ, нашим партнерам з Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, які працюють на місцях, і людям, заради яких ми працюємо. Тоді як потреби населення зростають щогодини, наша спроможність надавати вкрай необхідну гуманітарну допомогу опинилася під загрозою через хвилю неправдивої інформації про нашу роботу та роль, яку ми відіграємо для полегшення страждань під час збройного конфлікту.

Одним із безпідставних звинувачень є неправдиве твердження про роль МКЧХ у примусовій евакуації. МКЧХ не брав участі у примусовій евакуації чи примусовому переміщенні цивільних осіб до Росії з Маріуполя чи будь-якого іншого міста України. Однозначно запевняємо, що ми ніколи не підтримаємо жодну операцію, яка суперечитиме волі людей.

Ще одне безпідставне звинувачення стосується нашої роботи в Росії. Пояснюємо: МКЧХ не має наміру відкривати офіс на півдні Росії для «фільтрації» українців, про що нині часто повідомляється. Ми не збираємося відкривати табір для біженців або будь-який інший табір.

Сухі факти: МКЧХ обговорює відкриття офісу в Ростові на півдні Росії, де наразі у нас немає офісу. Це захід у межах програми масштабного розширення в регіоні для подолання потужної гуманітарної кризи та задоволення потреб людей, де б вони не знаходилися. У нас уже працюють команди в Білорусі, Угорщині, Молдові, Польщі та Румунії.

Наприкінці зазначимо, що необхідно поважати нейтральну та неупереджену гуманітарну діяльність: як нашу, так і інших організацій. Ця діяльність не обмежується роботою МКЧХ. Нейтральність та неупередженість не є абстрактними поняттями або благородними принципами, які не мають нічого спільного з реаліями життєвого досвіду. Вони слугують засобом досягнення мети, методом роботи, який дозволяє нам мати доступ до цивільного населення, допомагати йому і нерідко рятувати життя, незалежно від того, по який бік лінії фронту це населення знаходиться. Наша присутність дозволяє забезпечувати допомогу та захист і ніколи не має тлумачитися як легітимація суверенітету або територіальних претензій, що є виключним правом та обов’язком політичних суб’єктів.

Це та гуманітарна робота, яка рятує та змінює життя, та яку нам та іншим організаціям має бути дозволено виконувати в Україні та в сусідніх країнах у відповідь на масові й зростаючі гуманітарні потреби, викликані міжнародним збройним конфліктом.

МКЧХ працює в Україні з 2014 року та допомагає людям, постраждалим від конфлікту. Після недавнього загострення кризи ми завезли в країну понад 500 тонн товарів медичного призначення, харчових продуктів та іншої допомоги, щоб задовольнити різко зростаючі гуманітарні потреби. Ми продовжимо розширювати нашу роботу, маючи тепер команди в 10 населених пунктах по всій країні.

Світ без нейтральної та неупередженої гуманітарної діяльності був би значно похмурішим і небезпечнішим місцем для жертв конфлікту та для всіх нас.

Ми закликаємо сторони захищати таку діяльність, невідкладно виконувати свої зобов’язання за МГП щодо захисту цивільних осіб в умовах конфлікту, а також сприяти нейтральним, незалежним і неупередженим гуманітарним заходам.