На екрані – символи, що позначають переміщення військової техніки. Цифри демонструють загальні втрати серед цивільного населення та інші статистичні дані бойових дій. Військові з таких докорінно різних країн – Нігерії, Філіппін і Великобританії – уважно стежать за тим, що відбувається, звіряючись із топографічними картами, розкладеними перед ними на столах. Ось так у Львові відбувається спільна конференція МКЧХ і ЗСУ із захисту цивільного населення та критичної інфраструктури під час бойових дій в умовах міста.
З 25 по 28 вересня офіцери шести армій світу слухають лекції, обмінюються досвідом та обговорюють, як потрібно діяти в конфліктах в умовах міста, аби дотримуватись міжнародного гуманітарного права, яке захищає цивільне населення та інфраструктуру. Розглядають широке коло питань: від застосування важкого озброєння в населених районах до правових проблем бойових дій у містах. Кожна делегація ділиться власним досвідом збройних конфліктів.
Кульмінацією заходу стає практична вправа: дві команди змагаються, аби виконати військове завдання та захопити місто з найменшим впливом на цивільне населення, застосовуючи отримані знання та власний практичний досвід. Тренери навмисно ускладнюють завдання: в селі є сховища, заповнені хлором і зброєю. Потрібно врахувати все, розвиток наступальної операції має включати підготовку гуманітарного коридору для евакуації населення.
«Захист цивільних осіб важливий для усіх армій, і вони розуміють основи цього питання, – зазначає підполковник нігерійської армії Ахмаду Абубакар Садік. – Немає єдиної правильної відповіді, як потрібно діяти, нам залишається лише якомога краще застосовувати правила МГП. На мою думку, ця конференція корисна, тому що учасники мають досить різний досвід».
«Як артилерист я із задоволенням ділився власним досвідом і слухав дискусію колег про застосування артилерії в містах, – розповідає Сергій Мітченко, начальник Головного об’єднаного центру артилерійської підготовки Збройних Сил України. – У ході конфлікту на сході України артилерія відіграла важливу роль, тому нам вдалося отримати деякі ноу-хау. Наприклад, навіть коли важка техніка противника знаходиться в містах, є можливість заздалегідь розрахувати, коли вона проходитиме через відносно безлюдну місцевість, і атакувати. Це за умови, що зібрано інформацію про пересування противника і використовуються розвідувальні дані». Під час фінальної вправи Мітченко зазначає, що з допомогою артилерії цілком можливо відрізати ворожих солдатів від поповнення запасів. Однак визнає, що для цього потрібна висока точність стрільби.
Питання, що виникають, можуть виявитись несподіваними. Наприклад, як атакуючі сили повинні попереджати населення про майбутню операцію? Чи можна захоплювати телекомунікаційну вишку, щоб придушити здатність противника подавати сигнал тривоги? Чи переважає збиток, заподіяний цивільним особам відсутністю телефонного зв’язку, військові вигоди?
«Ми постійно враховуємо питання захисту цивільного населення при плануванні операцій в умовах міста, – говорить полковник філіппінської армії Тіу Чарлі Ллегарія. – Представники інших країн розповіли нам, що контртерористичні операції вимагають особливої турботи про цивільне населення і критично важливі об’єкти інфраструктури, а ще, плануючи такі операції, дуже важливо бачити повну картину».
Учасники конференції запевняють, що кожен навчився чогось у своїх колег, що й не дивно, адже діяльність військових передбачає постійне здобуття нових знань. Втім, незмінним залишається те, що захист цивільних осіб є ключовим завданням при плануванні військових дій.