У Всесвітній день Червоного Хреста і Червоного Півмісяця ми оплакуємо наших колег, які зазнали жахливої смерті, намагаючись врятувати життя. Їхня смерть вимагає набагато більшого, ніж порожні слова обурення – вона вимагає дій.

Міжнародне співтовариство не може продовжувати заплющувати очі на те, як зневажаються правила ведення війни, а на гуманітарних працівників здійснюються навмисні напади. Кожен напад на гуманітарного працівника – це напад на людей, яким він служив, і зрада законів, покликаних захистити цивільне населення та полегшити страждання під час конфлікту.

Жорстоке вбивство наших колег з Товариства Палестинського Червоного Півмісяця в березні викликало глобальний резонанс. Але їхня історія не поодинока. Від Гази до Судану, від України до Демократичної Республіки Конго наші колеги потрапляють під обстріли, коли керують машинами швидкої допомоги, роздають допомогу та добираються до постраждалого населення прифронтових районів.

Цього року ми втратили вже 10 колег. Це сталося після року, в якому загинуло найбільше гуманітарних працівників в історії: у 2024 році лише Міжнародний Рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця втратив 38 співробітників і волонтерів. Якщо ця жахлива картина збережеться, 2025 рік може стати ще гіршим.

Держави та сторони конфліктів є прямо відповідальними за те, щоб змінити цю тривожну та небезпечну тенденцію, захищаючи гуманітарних працівників, підтримуючи міжнародне гуманітарне право та відстоюючи нашу спільну гуманність. Настав час діяти.