Пане Президенте, Ваші Високоповажності, пані та панове!

Сьогодні порушення, які колись вважалися огидними, стали нормою в конфліктах в усьому світі, і це викликає тривогу.

Я стою перед вами, щоб нагадати про незаперечну істину:

Кожен пацієнт, вбитий на лікарняному ліжку,

Кожна сім’я, похована під завалами свого будинку,

Кожен заручник, вкрадений у своїх близьких,

Кожен полонений, закатований і позбавлений елементарної гідності,

Кожне місто, яке зрівняли з землею, і кожне зруйноване село –

Це не прикрі реалії війни.

Це зрада.

Ми в жодному разі не повинні звикати до цього, інакше ми ризикуємо й не помітити, як опинимося в світі, де бар’єрів, які колись стримували жорстокість у війні, більше не буде.

Масштаб страждань, свідками яких ми стаємо, не є неминучим. Це прямий результат зневажливого тлумачення міжнародного гуманітарного права.

Людям під силу це змінити, але потрібні мужність та лідерство, щоб подолати розбіжності та знову підтвердити вірність основоположному переконанню, що людське життя має долати політичні розбіжності – як у воєнний, так і в мирний час.

Ваші Високоповажності!

Разом міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини мають спільну мету: захистити життя, здоров’я та гідність людини, незалежно від того, в якій країні ви народилися чи по який бік лінії фронту живете.

Ці галузі права доповнюють одна одну. Вони потрібні одна одній. Руйнування поваги до однієї з них сприяє руйнуванню іншої.

Як під час війни здійснити право на здоров’я, якщо лікарні бомблять? Як право на їжу може запобігти голоду, якщо врожай знищено? Як дітям здійснити своє право на освіту, якщо школи зазнають нападів?

Немає права на життя, коли цивільне населення та інфраструктура, від якої залежить їхнє виживання, систематично потрапляють під обстріли. Міжнародне гуманітарне право існує для того, щоб захищати їх під час війни.

Те, як ведуться війни сьогодні, визначатиме, як вони вестимуться завтра. Там, де порушуються базові гуманітарні норми, стрімко зростають витрати на відбудову і постають нові загрози безпеці.

Ми можемо обрати інший шлях, той, що сприяє життю, стабільності та процвітанню. Це починається з зобов’язань щодо міжнародного гуманітарного права та перетворення його на політичний пріоритет.

У вересні МКЧХ разом із Бразилією, Китаєм, Францією, Йорданією, Казахстаном та Південною Африкою започаткував глобальну ініціативу з відновлення політичної відданості дотриманню міжнародного гуманітарного права. З тих пір до ініціативи приєдналися багато держав, і я сподіваюся, що приєднаються ще більше.

Пане Президенте!

У цей час тектонічних політичних зрушень тиск на гуманітарні організації, щоб вони пристали на чийсь бік, сягає апогею. Ми, МКЧХ, не підкоримося йому. Якби ми це зробили, то втратили б здатність допомагати людям з усіх боків у найбурхливіших збройних конфліктах в усьому світі.

Державам не потрібно бути нейтральними, але їм потрібно, щоб цю роль виконував МКЧХ. Нейтральна гуманітарна організація є життєво важливою складовою міжнародної архітектури миру, без якої вся система є слабшою.

Саме дотримуючись нашої суворої неупередженості та конфіденційності, ми забезпечуємо нашу здатність відстоювати гуманність.

Дякую.

Про МКЧХ

Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) є нейтральною, неупередженою та незалежною організацією, виключно гуманітарний мандат якої передбачений Женевськими конвенціями 1949 р. МКЧХ допомагає людям, що постраждали від збройних конфліктів та інших ситуацій насильства по всьому світі, і робить все можливе для захисту їхніх життя та гідності і полегшення їхніх страждань, часто у співпраці зі своїми партнерами по Руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.