Спустошливі наслідки збройних конфліктів продовжують загострюватися, а цивільне населення продовжує зазнавати невимовних страждань. Через порушення міжнародного гуманітарного права (МГП) ці кризи дедалі ускладнюються, і, водночас, нові загрози, як-от автономні системи озброєнь та кібероперації, додають нові виміри викликів, що постають перед людством. Попри те, що Женевські конвенції ратифіковано всіма державами світу, підточування поваги до цих основоположних правил ведення війни наражає на небезпеку життя людей, інфраструктуру та хиткі перспективи миру.

У цій статті Президент МКЧХ Мір’яна Сполярич окреслює нагальну потребу в тому, щоб держави долучилися до Всесвітньої ініціативи з міжнародного гуманітарного права. Вкотре підтвердивши свої наміри щодо дотримання своїх зобов’язань згідно з цією вкрай необхідною галуззю права, держави можуть забезпечити захист цивільних осіб, захистити гідність тих, хто постраждав від збройних конфліктів, та забезпечити шлях до тривалого миру. Діяти потрібно негайно, і Всесвітня ініціатива пропонує платформу для колективних дій, аби забезпечити дотримання норм, які стоять на сторожі гуманності.

Світ перебуває на роздоріжжі; у ці часи наша спільна гуманність проходить випробування і є вкрай необхідною. У всьому світі від Гази до Судану, від М’янми до України збройні конфлікти залишають глибокі рани в життях мільйонів людей.

Від цих криз потерпають передусім цивільні особи: цілі громади вимушені залишити рідний край, роз’єднуються сім’ї та руйнується життєво необхідна інфраструктура. І до цього додаються нові виклики, як-от автономні системи озброєнь, кібероперації та штучний інтелект, які можуть обходити правові рамки, які вже давно регулюють ведення бойових дій.

Женевські конвенції, створені за підсумками найтемніших часів в історії людства, мають на меті захистити бодай мінімальний рівень гуманності під час війни. Це не просто угоди між державами; це зобов’язання щодо нашої спільної гуманності, правила, що захищають цивільних осіб, забороняють напади на інфраструктуру та забезпечують гуманне поводження з усіма особами в умовах конфлікту. Але сила цих правил ведення війни залежить від нашої готовності їх дотримуватися.

Порушення міжнародного гуманітарного права дедалі частіше стають нормою, а це є загрозою для самого існування Женевських конвенцій та міжнародного гуманітарного права загалом. Ця небезпечна тенденція потребує негайних спільних дій у відповідь.

Це – не теорія. Це реальність, яка щодня впливає на життя мільйонів людей і фінансові втрати від якої складають сотні мільярдів доларів.

Саме тому МКЧХ спільно з Бразилією, Китаєм, Францією, Йорданією, Казахстаном та Південною Африкою започаткували всесвітню ініціативу, спрямовану на те, щоб надати новий імпульс політичній волі щодо дотримання міжнародного гуманітарного права. На Генеральній Асамблеї ООН я закликала держави-учасниці приєднатися до нас у цій ініціативі для подолання деяких із найнагальніших викликів, що постають перед МГП.

Чому Всесвітня ініціатива потрібна саме зараз

Всесвітня ініціатива є винятковим зусиллям, оскільки цього вимагає поточна ситуація.

Це не просто реакція на кризи, які ми спостерігаємо сьогодні, а дії на випередження, що мають на меті забезпечити повагу до основоположних правил ведення війни та їх дотримання в майбутньому. Міжнародне гуманітарне право забезпечує базу для зменшення страждань, відновлення гідності та досягнення примирення. Але це право є ефективним лише тоді, коли держави мають політичну волю для забезпечення його виконання.

Виклики величезні. На цивільних осіб продовжують спрямовувати напади, які залишаються безкарними. Цілями нападів також стають лікарні та школи – місця, що надають прихисток і надію. Голод використовують як засіб ведення війни. Водночас, зважаючи на розвиток технологій – від автономних систем озброєнь до кіберможливостей, – постають складні запитання щодо того, як до них застосовується існуюча правова база. Ці питання дедалі ускладнюються через політизацію гуманітарних проблем, що стає на заваді зусиллям багатьох сторін, спрямованих на надання допомоги та захист тих, хто цього потребує.

У той час як збройні конфлікти часто опиняються в центрі уваги ЗМІ, відповідальність за забезпечення дотримання міжнародного гуманітарного права несуть не лише сторони конфлікту. Забезпечення дотримання права, що захищає гуманність, є спільною відповідальністю всіх держав, незалежно від того, чи вони беруть безпосередню участь у бойових діях.

Всесвітня ініціатива з міжнародного гуманітарного прагне змінити ці реалії. Завдяки їй держави зможуть утвердити норми міжнародного гуманітарного права, які встановлюють загальноприйняті стандарти ведення війни, повернутися до своєї ролі оберігачів цих життєво важливих норм та забезпечити їх застосування в конфліктах по всьому світі.

Мета та тематичні напрямки Всесвітньої ініціативи

Для досягнення цих цілей ініціатива спрямована на те, щоб подолати традиційну розрізненість та зібрати разом держави, аби запропонувати конкретні рекомендації зі зміцнення поваги до МГП. Держави працюватимуть з експертами-правниками МКЧХ за сімома тематичними напрямками.

У центрі уваги деяких із них запобігання порушенням МГП, і зусилля будуть спрямовані на просування найкращих практик, зміцнення національних комітетів з МГП та вивчення зв’язків між дотриманням цих норм та тривалим миром. Інші напрямки будуть спрямовані на вирішення критично важливих питань права та операційної діяльності включно з захистом цивільної інфраструктури та лікарень в умовах збройного конфлікту, регулюванням використання інформаційно-комунікаційних технологій у веденні війни та модернізацією правил ведення війни на морі.

Ці напрямки діяльності розраховані на розробку конкретних, придатних для застосування рекомендацій, які не лише зміцнять повагу до МГП, але також забезпечать його актуальність у вирішенні реальних проблем сьогоднішніх конфліктів. Протягом наступних двох років я скликатиму консультаційну раду високого рівня, аби сприяти координації політичних процесів.

До 2026 року ці зусилля завершаться знаковою зустріччю, на якій держави вживуть конкретних заходів для забезпечення довготривалої актуальності міжнародного гуманітарного права. Це не безпредметна діяльність; це – заява про наміри щодо захисту гуманності для майбутніх поколінь.

Чому держави повинні долучитися до Всесвітньої ініціативи

Успіх Всесвітньої ініціативи залежить від активної участі держав. Як первинні хранителі міжнародного гуманітарного права держави мають як відповідальність, так і можливості для здійснення серйозних змін. Долучення до цієї ініціативи – це не просто акт лідерства, це вираження підтримки спільних цінностей та зобов’язання зробити цей світ гуманнішим.

Державам ця ініціатива надає інструменти для посилення власного потенціалу від вдосконалення військової підготовки до зміцнення національного законодавства. Переваги простягаються за межі національних кордонів. Повага до міжнародного гуманітарного права зменшує кількість жертв конфліктів, обмежує насильство та сприяє встановленню умов для довготривалого миру.

Історія вчить нас, що зневага до правил ведення війни призводить до ескалації нестриманого насильства, що дестабілізує суспільство та погрожує світовій безпеці. Долучившися до Всесвітньої ініціативи, держави вкотре підтверджують, що навіть у найскрутніші часи наша спільна гуманність обов’язково має перемогти.

Спільна відповідальність

Всесвітня ініціатива з міжнародного гуманітарного права – це не просто програма; це – колективна позиція, яка виходить за межі кордонів та політики. Це засвідчення наших спільних цінностей та заклик до дотримання принципів, які визначають нас як світову спільноту.

Закликаю кожну державу долучитися до Всесвітньої ініціативи, стояти разом з нами на захисті найвищих принципів гуманності. Це – не завдання на завтра. Це – відповідальність на сьогодні.

Збереження людської гідності в умовах збройного конфлікту

28 січня президент Генеральної Асамблеї ООН Філемон Янг скликав неофіційне інтерактивне обговорення на тему «Збереження людської гідності в умовах збройного конфлікту: пропагування дотримання МГП». У рамках цього заходу, знакового для періоду його перебування на посаді, вступне слово мали Президент Янг та Координатор надзвичайної допомоги Том Флетчер, а основну доповідь зробила Президент МКЧХ Мір’яна Сполярич.

Доповідачі та учасники обговорень включно з експертами в гуманітарній, правовій та військовій сферах підкреслили потребу в зміцненні дотримання міжнародного гуманітарного права, обговорили складнощі імплементації та висловили підтримку національних та багатосторонніх зусиль, спрямованих на краще його дотримання. Президент та голова юридичного відділу МКЧХ презентували Всесвітню ініціативу з МГП і запросили всі держави долучитися до неї.

У заході взяли участь 85 держав; протягом обговорення було 63 запити на виступ, 41 заяву було зроблено під час заходу, а ще сім – подано в електронній формі. Усі вони підтверджували важливість МГП, а 20 в явній формі вітали Всесвітню ініціативу з МГП.

Представник Йорданії виступив від імені шести держав, які започаткували цю ініціативу з МКЧХ (Бразилія, Китай, Франція, Йорданія, Казахстан та Південна Африка), а дев’ять держав оголосили про свій намір долучитися (Швейцарія, Ліхтенштейн, Люксембург, Канада, Австралія, Австрія, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, а також Велика Британія в електронній формі).

 

Дивіться також:

 

Ключові слова: дотримання МГП, поширення, Женевські конвенції, гуманітарні принципи, МКЧХ, МГП, міжнародне гуманітарне право, право збройних конфліктів, повага до МГП, правила ведення війни