Від моменту ескалації бойових дій в російсько-українському збройному конфлікті минуло вже більше двох років. Оговтавшись від першого шоку воєнного сьогодення, цивільне населення України тепер пристосовується до нових реалій в умовах бойових дій.

Втративши житло, звичний розпорядок дня, всі набуті колись шляхи до забезпечення себе та своєї родини, люди опиняються на роздоріжжі і потребують підтримки від тих, хто може надати її.

Одним з першочергових завдань МКЧХ є забезпечення постраждалого населення необхідними продуктами, аби задовольнити їхні базові потреби – надання їжі, гігієнічних наборів, будівельних матеріалів для відновлення пошкоджених будинків.

Та водночас організація прагне допомогти людям знову стати фінансово незалежними та надати можливість жити не за рахунок благодійного утримання, а на самостійно зароблені кошти, що в свою чергу дасть новий поштовх для розвитку малих господарств.

Починаючи з 2023 року наша організація впроваджує програму з підтримки сільського господарства на прифронтових територіях України. Місцевим жителям надають все, що потрібно для посадки, вирощування та збільшення врожаю: насіння, добрива, сільгоспінструменти, поливочні системи та теплиці.

Павло Сарібекович Карагезян переїхав до України на Херсонщину майже сорок років тому і давно вважає цю країну своїм рідним домом. Всі ці роки чоловік тут оброблював землю, жив з неї і, як каже сам, вже давно пустив тут своє коріння.

 «Куда бросишь такой прекрасный страна, люди уехали, бросили нашу прекрасную Украину, зачем?» – бідкається чоловік.

Чоловік у своїй власності має десь гектар землі, переважну більшість якого займає пишний виноградник. Рівними, охайними рядками тут вирощується кілька сортів винограду. Також багато різної городини, кавунів та динь. Протягом всіх цих років, не дивлячись на свій поважний вік, чоловік кожного дня працює від п’ятої ранку до дев’ятої вечора.

«В сентябре мне 85 будет, все равно работать буду, до конца последний день. Я раньше не буду умирать. Сосед мне сказал: «Павлик, тебе уже столько лет, зачем ты этот виноград опять посадил, ты им пользоваться будешь?» – Я не только пользоваться буду, я буду жить до 126 лет!», – стверджує пан Карагезян.

За програмою агропідтримки від Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні чоловік отримав теплицю, насіння, поливочну систему та гроші на її встановлення. Крім традиційних овочів для їжі або на продаж, хоче вирощувати в теплиці квіти, щоб дарувати їх просто так.

«Я буду половину помидоры, половину огурцы для себя садить, а половину выращивать будем розы. И будем их людям раздавать, кто хороший – несколько штук дадим. Чтоб помнили, это Павлик бесплатно дал», – розповідає пенсіонер.

Чоловік пояснює, перші овочі посадив тестово, буде дивитись, як адаптувати теплицю під тутешній клімат так, щоб створити для рослин найкращі умови для росту та зробити вирощування цілорічним.

«Я сейчас огурцов насадил, буду смотреть, как это делать. Дополнительное окно сделал, это как тренировка. Я посмотрю, надо ли брезентом будет накрывать – не каждый год жара 40 градусов бывает. По краям посадил кинзу и укроп. Даже, видите, я трубы принес. У меня дрова есть, чтобы топить. Я поставлю печку здесь и трубы до верха. Когда надо, ты теплоту даешь, когда не надо, отключаешь», – ділиться планами господар.

Свою першу городину посаджену у теплиці називає експериментальною і переселенка Тетяна. Разом із дітьми через невщухаючі обстріли вона переїхала в більш безпечне село. Для неї агронабір з тепличним комплексом – можливість повністю забезпечувати свою сім’ю продуктами та продавати надлишки.

«Ми живемо з допомоги як ВПО і з городу, так. Своя картопля, своя морква, огірки, помідори, цибуля теж. Зараз тут посаджені огірки «Маша», «Міранга», три сорти. Це експериментально, бо я працювала на роботі, де ми висаджували дещо в інших умовах, то я думаю щось та і вийде. А тут у мене помідори. Це те, що я з вашої допомоги придбала насіння», – показує свої насадження жінка.

На майбутнє Тетяна розглядає такий вид діяльності як бізнес і основне джерело прибутку. Але крім цього, робота із землею приносить їй моральне задоволення і завжди покращує настрій.

«Забуваєш всі проблеми, що твориться зараз в нашому світі. Трошки воно іде так, для душі і для себе, в першу чергу. Поки воно приносить задоволення, але хочу, звісно, і урожай. Яке ж задоволення без його плодів? Головне, щоб вкладати свої серце та душу, все можна зробити, навіть коли над нами літають дрони: мабуть, звикли. Це погана звичка, якщо кажемо, що звикли, але життя нас робить сильнішими», – впевнена жінка.

Близько шістсот п’ятдесяти домогосподарств вздовж лінії фронту у Херсонській області, що постраждали через обстріли, отримали агронабори та змогли відновити та розширити виробництво продуктів харчування. Туди входили резервуар для води, система поливу, агроволокно, добрива та комплект насіння. Ще майже двісті домогосподарств отримали теплиці.

«Тепличні набори отримували люди, які мають досвід користування теплицями, які мають теплиці, що були зруйновані обстрілами. Це були головні критерії для відбору в цю програму. У 2024 році ми вибрали для реалізації цього проєкту Чорнобаївську громаду, крім смт Чорнобаївка, оскільки воно знаходиться дуже близько до лінії фронту», – розповідає фахівець з фінансово-економічної безпеки Одеської субделегації МКЧХ в Україні Вадим Гребнєв.

Для надання такої допомоги місцевість обиралась нашими спеціалістами за кількома показниками. По-перше, відносна безпека: ці села мають знаходитись поза досяжністю артилерії. По-друге, місцеві жителі, попри політику евакуації, продовжують займатись сільським господарством або повернулись додому та відновлюють його.

«До конфлікту Херсонська область, особливо такі приміські райони як Чорнобаївська громада, були ядром вирощування овочів та фруктів взагалі в межах України. Тому ми вибрали місце з найбільшою концентрацією теплиць, де люди знають, як це робити, як найкраще розпорядитись цими наборами», – пояснює представник МКЧХ.

Однією з найнеобхідніших видів допомоги назвали програму агропідтримки від МКЧХ представники місцевої влади. За їх словами, цей проєкт допомагає людям повертатись до тієї діяльності, яку вони добре вміють виконувати, а значить, не потрібно часу на навчання та адаптацію – людина одразу може працювати і заробляти.

«Ті люди, що повернулися, перше, що вони починали робити – це оброблювати землю та висаджувати розсаду. Ваша програма дала поштовх людям, щоб вони пішли більше до самозайнятості, щоб вони не чекали на гуманітарну допомогу, щоб вижити, а щось робити для цього, вирощували ті ж овочі, щоб їх можна було продати та заробити собі кошти, а не чекати, що тобі їжа сама в руки впаде», – розповідає в.о. старости села Клапая Херсонської області Юлія Росток.

Закінчивши програму агропідтримки цього року, відділ управління програмами з фінансово-економічної безпеки населення МКЧХ вже розпочав роботу над аналогічною допомогою на наступний. Вже визначені громади, які отримають сільгоспнабори, а їхня кількість збільшиться.