Повідомлення з Оленівки є жахливими. Ми співчуваємо сім’ям, які відчувають біль та спустошеність через те, що їхні близькі могли загинути внаслідок цієї моторошної та неприйнятної атаки. МКЧХ рішуче засуджує цю та інші атаки на військовополонених та інших захищених осіб.

Ми отримали багато запитань щодо ролі МКЧХ в міжнародному збройному конфлікті в Україні, нашої роботи щодо допомоги військовополоненим та їхніх прав, передбачених Женевськими конвенціями. Ось декілька відповідей на ці запитання.

Що робить МКЧХ після атаки в Оленівці? Чи були ви на місці події? Чи бачили ви поранених та вбитих військовополонених?

Ми дізналися про ймовірну атаку в п’ятницю, 29 липня, й одразу запросили доступ до Оленівської виправної колонії та до всіх місць, де лікують поранених та куди могли перевезти тіла загиблих, а також до об’єктів, куди могли перевести інших військовополонених. Ми також запропонували свою підтримку з евакуацією поранених, а також надати медичні товари, засоби захисту та матеріали для криміналістичної експертизи.

Поки що ми не отримали ані жодної офіційної відповіді на наш запит, ані підтвердження надання нам доступу до військовополонених, що постраждали внаслідок цієї атаки. На цей час наша пропозиція щодо надання допомоги також залишається без відповіді.

Керуючись нашими гуманітарними зобов’язаннями та мандатом згідно з Женевськими конвенціями, ми продовжуватимемо запитувати доступ до військовополонених, яких утримують або утримували в Оленівці, а також до будь-яких інших об’єктів, де утримують військовополонених.

Чи готовий МКЧХ виїхати на місце події, якщо отримає дозвіл? Що ви там робитимете?

Ми готові виїхати до Оленівки. Ми вже маємо команди персоналу з досвідом судово-медичної експертизи, що працюють недалеко від місця події, оскільки ми працюємо в Донецьку з 2014 року. Щоб наші команди могли отримати доступ до одного чи декількох об’єктів, нам потрібен негайний доступ до військовополонених, яких утримують чи утримували в Оленівській колонії, незалежно від місць їхнього утримування, а також гарантії безпеки з боку сторін конфлікту.

Окрім допомоги пораненим та поводження з тілами загиблих, МКЧХ також хотів би провести зустрічі з військовополоненими, зареєструвати їх та обговорити з ними без свідків умови їхнього утримання та поводження з ними: згідно з міжнародним гуманітарним правом (МГП) та Третьою женевською конвенцією держави мають правове зобов’язання дозволяти нам такі зустрічі з військовополоненими.

Ми також намагатимося забезпечити, щоб нам було надано дозвіл на повторне відвідування цих військовополонених настільки часто, наскільки необхідно для визначення, чи з ними поводяться згідно зі стандартами, передбаченими за МГП. Через такі відвідування ми б також вживали заходів для сприяння зв’язку між військовополоненими та їхніми сім’ями.

Чи мав МКЧХ раніше доступ до військовополонених в Оленівці? Якщо так, то коли та що вам вдалося там зробити?

МКЧХ був на цьому об’єкті двічі у травні. Вперше для оцінки потреб військовополонених. Вдруге для доставки до колонії баків для води, з урахуванням нагальних потреб, визначених під час першого відвідування. Але ми ніколи не мали доступу до військовополонених, що там утримувалися, сам на сам, як це передбачено нашим порядком роботи у місцях утримання, і досі не маємо. Згідно з Третьою женевською конвенцією під час міжнародних збройних конфліктів МКЧХ має отримувати доступ до всіх військовополонених незалежно від місця їхнього утримання. Ми також маємо повну свободу вибору місць, які ми плануємо відвідати. З лютого 2022 року нашим командам вдалося отримати доступ до деяких військовополонених, але не до всіх.

Чи проводить МКЧХ публічні розслідування порушень МГП чи воєнних злочинів?

Публічні розслідування можуть допомогти встановити обставини атаки та прояснити, що сталося. Проте МКЧХ не проводить розслідувань можливих порушень МГП для їх опублікування, оскільки наша роль та мандат полягають не в цьому. До того ж, МКЧХ не бере участі в судових провадженнях. Це означає, що МКЧХ не свідчитиме і не надаватиме інформацію для судових проваджень будь-яким судовим або слідчим органам, і це право було підтверджено та захищено згідно з міжнародним правом.

Ми активно працюємо для сприяння дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП) сторонами конфлікту, зокрема шляхом двостороннього та конфіденційного діалогу з ними. У зв’язку з цим діалогом ми можемо документувати заяви про порушення МГП, щоб мати змогу займатися вирішенням будь-яких приводів для занепокоєння з нашого боку у зв’язку з дотриманням зобов’язань за МГП безпосередньо зі сторонами конфлікту та на умовах конфіденційності. Таким чином ми намагаємося вплинути на дії сторін під час збройного конфлікту заради досягнення кінцевої мети – запобігання стражданням та загибелі людей. Проте, зрештою, збереження життів, гідності та безпеки людей, що знаходяться під контролем сторін конфлікту та захищені за МГП, зокрема військовополонених, є обов’язком сторін збройного конфлікту.

Чи гарантував МКЧХ безпеку військовополонених, що вийшли з комбінату «Азовсталь»? Чи може МКЧХ гарантувати дотримання сторонами конфлікту Женевських конвенцій?

Як нейтральний посередник МКЧХ сприяв безпечному виходу комбатантів з території комбінату «Азовсталь» при взаємодії зі сторонами конфлікту. Враховуючи, що на той момент вони були військовополоненими, ми зареєстрували їхні дані. Це було зроблено при розумінні, що МКЧХ згодом отримає дозвіл на відвідування цих військовополонених, згідно з правилами МГП, для перевірки їхнього стану та умов утримання, а також для того, щоб допомогти їм тримати зв’язок зі своїми сім’ями.

Ми не гарантували безпеку військовополонених після їх потрапляння до рук неприятеля, оскільки це поза межами наших можливостей. Ми чітко це повідомили сторонам заздалегідь. Забезпечення захисту військовополонених від актів насильства, залякування та цікавості широкого загалу, а також наслідків бойових дій є обов’язком сторін конфлікту. Лише сторони конфлікту в змозі ефективно забезпечити безпеку військовополонених. Докладніше про те, на що військовополонені мають право згідно з Третьою женевською конвенцією, можна дізнатися за цим посиланням (англійською).

Хоча нам вдалося відвідати деяких військовополонених, утримуваних сторонами, ми неодноразово заявляли, що ми досі не маємо доступу до всіх військовополонених, в тому числі тих, кого утримують в Оленівці. МКЧХ повинен отримати дозвіл на відвідування та повторне відвідування військовополонених, зокрема тих, доступу до яких він ще не мав, та здійснити свій гуманітарний мандат. Зрештою, можливість для МКЧХ здійснювати свій мандат залежить від готовності сторін виконувати свої зобов’язання за МГП.

Якою є роль МКЧХ у захисті та допомозі військовополоненим згідно з Женевськими конвенціями?

Третя женевська конвенція надає МКЧХ право на відвідування будь-яких місць утримання військовополонених, і ми також маємо повну свободу вибору місць, які ми плануємо відвідати. Зокрема, це означає, що ми маємо законне право вести діалог з військовополоненими неодноразово та без свідків, аби зрозуміти, як з ними поводяться, а також право відвідувати всі об’єкти, де їх утримують, аби визначити, чи відповідають вони стандартам, передбаченим зі МГП. Метою цих зустрічей та відвідувань є переконатися у відсутності загрози для здоров’я та гідності військовополонених, а також у відповідності умов їхнього утримання вимогам законодавства та міжнародно визнаних стандартів.

До того ж, Третя женевська конвенція передбачає для Центрального агентства розшуку МКЧХ певну роль, зокрема збирання та централізацію всієї інформації про військовополонених, яку воно може отримати як з офіційних, так і з приватних джерел, після чого така інформація передається сторонам конфлікту та сім’ям відповідних осіб. Через облік осіб, що потрапили до рук неприятеля, та передачу інформації їхнім сім’ям ця система допомагає запобігти зникненню військовополонених безвісти.

Сім’ї військовополонених кажуть нам, що намагаються достукатися до МКЧХ, але не можуть з вами зв’язатися. Що ви на це скажете?

Ми отримаємо велику кількість дзвінків від сімей військовополонених і робимо все можливе, аби відповісти їм якомога скоріше. Ми знаємо, що сім’ї страшенно стривожені через долю їхніх родичів, які могли постраждати від атаки в Оленівці, і що очікування на інформацію може здаватися нескінченним. Сім’ї можуть зв’язуватися з нами по різним каналам, і ми відповідаємо, щойно отримуємо інформацію про їхніх родичів. Ще багатьом сім’ям потрібні відповіді.

Згідно з Женевськими конвенціями відповідна сторона повинна якомога скоріше повідомляти Центральне бюро розшуку МКЧХ про долю кожного військовополоненого, тих, хто вижив, дістав поранення чи загинув, щоб їхні сім’ї могли отримати відповіді. Зв’язатися з Центральним агентством розшуку МКЧХ можна за цим посиланням або електронною поштою. Нам також можна зателефонувати за номером +41 22 730 3600.

В попередній редакції цих питань та відповідей йшлося що МКЧХ відвідав Оленівську виправну колонію один раз в травні. Допис було було оновлено і наразі в ньомй говориться, що МКЧХ був там двічі в травні: вперше для оцінки потреб військовополонених, а вдруге – для доставки баків для води.