Нижче наведено заяву Петера Маурера, президента Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ), який наразі перебуває в Україні:

Київ (МКЧХ) Чим ближче я під’їжджав до Києва цього тижня, тим більше ознак конфлікту я бачив. Спочатку – низки автівок, що залишали місто, потім – розбомблені будівлі, і нарешті – оповита зловісною тишею столиця. Ми зустрілися з лікарем, який перевіз свою дружину та сина до своєї лікарні в Києві після того, як їхню квартиру було знищено. Лікар продовжив свою роботу, а його син продовжив навчання в школі онлайн. Нові фото та відео з Маріуполя, від яких розривається серце, вкотре показали, що найважчий тягар конфлікту лежить на цивільному населенні.

Цього тижня я в Києві для того, аби наполегливо звернутися до сторін конфлікту. Саме вони можуть просто зараз своїми діями надати справжню можливість перевести дух цивільному населенню та людям, що більше не беруть участі в бойових діях.

Я закликаю сторони конфлікту використовувати кожну можливість розвивати маленькі кроки до зменшення страждань, як той промінь надії, що ми бачили на цьому тижні в Сумах, коли нейтральні гуманітарні працівники з Товариства Червоного Хреста України та МКЧХ допомагали тисячам людей – дітям, бабусям та дідусям, хворим – залишити небезпечну зону. Саме таких проблисків гуманності нам вкрай потрібно якнайбільше. Але мене засмучує те, що діти сідають до автобусів та їдуть у невідомість, замість того щоб їхати до школи.

Спустошення від цього конфлікту величезне. Навіть без припинення вогню є практичні заходи, яких сторони можуть вжити просто зараз, дотримуючись міжнародного гуманітарного права, аби обмежити страждання цивільного населення:

  1. Конкретні угоди, які дозволили б організувати гуманітарні коридори для виходу з таких міст, як Маріуполь. Цивільні особи повинні отримати можливість залишити райони ведення бойових дій. Конкретні деталі слід узгодити та широко розповсюдити.
  2. Дозволити доставку гуманітарної допомоги до міста. За міжнародним гуманітарним правом сторони зобов’язані забезпечити, щоб люди на території, яка знаходиться під їхнім контролем, мали доступ до допомоги, або дозволити доставку допомоги до такої території.
  3. Забезпечити захист тих, хто не бере участі в бойових діях, незалежно від їхнього місцезнаходження, чи то вдома, чи в дорозі, та незважаючи на те, чи знаходяться вони в так званому гуманітарному коридорі.
  4. Не нападати на об’єкти цивільної інфраструктури, в тому числі лікарні, школи, системи водо- та електропостачання.
  5. Гідно поводитися з військовополоненими та затриманими цивільними особами. Вони захищені від жорстокого поводження та ознайомлення з ними широкого загалу, що також стосується зображень в соцмережах. Женевські Конвенції також забезпечують доступ МКЧХ до затриманих осіб.

Під час мого перебування в Україні я зустрівся з Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, Віцепрем’єр-міністром Іриною Верещук, Міністром оборони Олексієм Резніковим, Міністром інфраструктури Олександром Кубраковим та мером Києва Віталієм Кличко для обговорення гуманітарних потреб. Я також зустрівся з відданими своїй справі членами команди Товариства Червоного Хреста України та моїми колегами з Міжнародного Комітету Червоного Хреста; я неймовірно пишаюся життєво необхідною допомогою, яку вони надають тим, хто її потребує.

МКЧХ служить народу України вісім років, допомагаючи полегшити страждання людей на Донбасі, яке я бачив на власні очі під час мого останнього візиту до Донецька та Луганська. Зараз ця робота не припиниться. Наразі ми набагато збільшуємо обсяг нашої діяльності. Лише цього тижня до країни прибуло понад 200 тонн допомоги: медичні вироби, тисячі ковдр, наборів кухонного начиння, брезент. В регіоні ми додатково розмістили десятки наших працівників, спеціалістів-вибухотехніків, інженерів, логістів та інших, які можуть терміново допомогти нужденним людям.

Цивільне населення, що потерпає від конфлікту в Україні, нажахане тим, що на них чекає в майбутньому. Родини туляться в неопалюваних підвалах, знаючи, що місця їхнього проживання перетворилися на лінії фронту. Жінки та діти йдуть крізь холод в пошуках притулку. Криза, що настала після восьми років конфлікту, погіршується щогодини.

Сьогодні Київ спустів, але мешканці, що ховаються тут, як правило мають водопостачання, електрику та доступ до медичної допомоги. Є занадто багато міст, де родини опинилися в пастці і з великим трудом можуть знайти достатньо води та їжі для виживання.

Страждання в Маріуполі не повинні стати майбутнім України.

Для отримання більш детальної інформації, просимо звертатися:
Олександр Власенко, МКЧХ в Україні, +38 0503 484 743, ovlasenko@icrc.org
Crystal Wells (English), +41 77 963 7574, cwells@icrc.org
Jason Straziuso (English, French), +41 79 949 3512, jstraziuso@icrc.org
Christopher Hangar (English, French, German), +41 79 73 10 403, changer@icrc.org