В центрі колективного проживання в селі Маяки на Одещині зібралися люди різного віку та з різним досвідом. В кожного за плечима – особиста історія, яка їх привела в це по-справжньому особливе місце після того, як вони покинули уражений конфліктом Донбас. Ця група людей намагається втілити в життя начебто утопічну ідею існування в громаді, де кожен її член своєю працею допомагає будувати добробут усіх, хто належить до цієї маленької екосистеми.

Хтось доглядає свиней та курей, вирощує овочі в теплиці, інші готують їжу для всіх або ж займаються ремонтом – будівля колишнього літнього табору весь час потребує ремонту. Минулої осені громада в Маяках отримала мікро грант від МКЧХ для придбання корів.

Anastasia Marchuk/ICRC

Ольга – одна з найперших мешканців центру в Маяках. Вона приєдналася до громади в 2014 році після виїзду з Луганська. «Мене сюди привело провидіння. Я відчуваю, що знайшла новий дім і нову сім’ю. У Луганську в мене не залишилося нікого з близьких, тож я не думаю, що коли-небудь повернуся туди», – розповідає жінка. В її щоденні обов’язки входить приготування молока для доставки та виготовлення сметани й сиру для власного споживання із залишків молока.

Anastasia Marchuk/ICRC

Дмитро, переселенець із Донбасу, який живе в центрі разом зі своєю дружиною та дітьми, відповідає за доставку молока до постійних клієнтів із околиць. Щоб доставка була більш дешевою та зручною, МКЧХ передав громаді електровелосипед. Він значно економніший, аніж машина, на якій вони раніше розвозили замовлення. Дмитро радо користується новим видом транспорту, проте зазначає, що потрібен час, щоб навчитися вправно на ньому їздити: «Спершу я думав, що перекинуся і розіллю все молоко. Але зараз я почав краще відчувати, в якому темпі потрібно їхати. Проте головна його перевага – це те, що навіть якщо він уже розрядився, можна повернутися додому, просто крутячи педалі», – додає із посмішкою чоловік.

Anastasia Marchuk/ICRC

У громаді панує дух взаємодопомоги. Молодші жителі центру доглядають за старшими співмешканцями. Леонід – неформальний лідер громади – ділиться своїми переживаннями про найближче майбутнє. Чи буде корм для худоби цього року попри незвичайну посуху? Чи буде достатньо клієнтів для доставки молока? Скільки вони зможуть відкласти на зиму? Зима – це найскладніший період для громади, яка може покладатися тільки на власні сили? Але зараз літо: на лузі випасаються корови, а в теплиці вдосталь свіжих огірків, помідорів та духмяних трав – настає час заготовляти соління!