Переживаючи п’ятий рік конфлікту на сході України, сім’ї зниклих безвісти продовжують потребувати підтримки на багатьох рівнях. Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) зібрав тих, хто взяв участь в оцінці потреб сімей у 2016 році і подальшій перехресній перевірці потреб у 2018 році, та представив отримані результати.

Минулих вихідних ми запросили до Києва сім’ї осіб, зниклих безвісти у зв’язку з конфліктом на сході України. Сніжним ранком 15 грудня тридцять п’ять членів сімей, які були опитані під час оцінки потреб у 2016 та 2018 роках, зустрілися зі спеціалістами МКЧХ, які працюють над справами зниклих безвісти осіб. До них також приєдналися представники Служби розшуку Товариства Червоного Хреста України.

Під час зустрічі МКЧХ повідомив учасникам останні результати, викладені в описовому звіті «Оцінка потреб сімей, родичі яких зникли у зв’язку з конфліктом на сході України». Родичі зниклих змогли поспілкуватися з іншими людьми, які теж розшукують своїх близьких, почути останні новини щодо розшуку, а також заручитися взаємною підтримкою.

«Сім’ї зниклих безвісти осіб отримали слушну нагоду обговорити свої потреби. Цей звіт безпосередньо озвучує їхні слова та показує їхні специфічні труднощі, складні потреби та очікування. Належне задоволення потреб сімей вимагає постійної та цілеспрямованої роботи громад, місцевих суб’єктів та органів влади», – Клебер Кемпер, заступник відділу МКЧХ з питань захисту населення, відповідальний за роботу над справами зниклих безвісти осіб і відновлення сімейних зв’язків.

Потреби, спричинені втратою близької людини, можуть мати різний характер: юридичний, психологічний, економічний, адміністративний та соціальний. По-перше, МКЧХ відстоює «право знати» – члени сімей мають право дізнатися, що сталося зі зниклими родичами. По-друге, сім’ї зниклих безвісти осіб несуть тягар економічних та фінансових потреб, який пов’язаний не лише із втратою годувальника, але й із витратами на його розшук.

По-третє, не можна недооцінювати психологічні та психосоціальні потреби. Після того, як представники МКЧХ вручили кожному учасникові друкований примірник нового звіту, один із них сказав: «Цей звіт якраз на часі. Я відчула спільний біль таких людей як я – людей, які страждають через безслідне зникнення їхнього члена сім’ї».

Jana Bauerova/ICRC

На додачу до того, що родичі зниклих безвісти змушені справлятися з горем через зникнення рідного, вони іноді також відчувають себе в ізоляції, оскільки той, хто не пережив таке випробування долі, не зможе відчути їхній біль. Нарешті, важливе значення має також визнання – як для пам’яті про зниклих безвісти осіб, так і для визнання тяжкого становища сімей зниклих безвісти.

З одного боку, МКЧХ прагне підвищити обізнаність щодо гуманітарних наслідків зникнення людей як серед відповідальних за прийняття рішення осіб, так і серед суспільства. З іншого боку, разом із партнерами з Товариства Червоного Хреста України МКЧХ намагається супроводжувати сім’ї, з’ясовуючи юридичні аспекти та надаючи психосоціальну і фінансову підтримку.

«Ті мами, які чекають своїх синів… Вони залишилися немовби без одного крила. Я бажаю вам, щоби воно знайшлося, і щоб ви забули, як страшний сон, через що ви зараз проходите. Я переживаю те саме. У мене зник єдиний син, більше нікого немає. Але життя не закінчується. Ми боремося, ми допомагаємо одне одному. Я думаю, що якщо ми так хочемо, щоб вони знайшлися, вони знайдуться», – мати зниклого безвісти.

Велику зацікавленість сімей зниклих безвісти осіб викликає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», прийнятий у серпні 2018 року. Один із учасників зустрічі визнав, що це дало їм надію, що [влада] продовжуватиме шукати їхніх зниклих родичів . Цей захід став для сімей важливою нагодою поділитися своїми історіями, а також дізнатися про існування асоціацій сімей та діяльність, пов’язану з розшуком та збереженням пам’яті про зниклих. У цьому допомогла презентація від громадської організації «Об’єднання рідних зниклих безвісти «Надія», офіс якої знаходиться в Дніпрі.

Jana Bauerova/ICRC

З початку кризи навесні 2014 року МКЧХ має постійну присутність в Україні та реєструє випадки зникнення осіб по обидві сторони від лінії зіткнення. Визначити точну кількість зниклих безвісти осіб важко, оскільки конфлікт триває, багато тіл загиблих залишаються неідентифікованими, а різні реєстри не зведені. Незважаючи на це, позитивним є те, що з самого початку кризи вживаються заходи, спрямовані на вирішення проблеми осіб, зниклих безвісти у зв’язку з конфліктом, що уможливлено зобов’язаннями різних суб’єктів та наявними ресурсами.

За оцінками, зниклими безвісти наразі вважаються понад 1,5 тис. осіб, тому зусилля, направлені на розшук таких осіб і підтримка їхніх сімей в Україні, повинні бути інтегрованими, координованими і плануватися з урахуванням різних потреб сімей. МКЧХ вітає створення Національної комісії з питань осіб, зниклих безвісти, та положення про надання фінансової підтримки відповідним сім’ям. Подальші кроки, які здійснюватимуться владою відповідно до набутого досвіду та рекомендацій на основі оцінки потреб сімей, допоможуть полегшити страждання родичів осіб, зниклих безвісти.

Відкрити звіт «Оцінка потреб сімей, родичі яких зникли у зв’язку з конфліктом на сході України» у форматі PDF