Інженерки, вчителька літератури, лікарка і менеджерка з персоналу розповіли, чому вони обрали гуманітарний сектор, а також про свій досвід роботи в Міжнародному Комітеті Червоного Хреста (МКЧХ).

У делегації МКЧХ в Україні жінки залучені до всіх напрямків роботи, в тому числі до піклування про поранених, будівництва життєво важливої інфраструктури та поширення міжнародного гуманітарного права серед військових. Це має безпосередній вплив на результати нашої діяльності. Вони забезпечують тісну близькість з усіма жертвами конфлікту, в тому числі з жінками і дівчатками. У багатьох ситуаціях жінки просто краще розуміють потреби інших жінок. Наша організація отримує величезну підтримку від талановитих співробітниць на місцях по обидва боки від лінії зіткнення.

Julia at a checkpoint in Maryinka

Юлія, інженерка департаменту водопостачання і житла в Маріуполі. Вона працює над відновленням інфраструктури, що постраждала під час бойових дій. Юлія приєдналася до команди МКЧХ одразу після здобуття освіти інженера-металурга.

«Робота в МКЧХ дозволяє мені допомагати людям, використовуючи практичні навички інженера. Звичайно, у цій роботі багато викликів, але тяжко працюючи щодня, можна робити реальні зміни навколо. Наприклад, ми бачили людей, яким доводиться довго стояти в чергах в мороз і спеку на пропускних пунктах, де немає елементарних умов для цього. Ми поставили туалети – і тепер я знаю, що моя робота насправді допомогла людям, зробивши їхнє чекання простішим.

While waiting for the distribution of food parcels in Maiorsk, a local girl teaches Alla how to make a bracelet from rubber bands

Алла – співробітниця відділу економічної безпеки в Слов’янську. Вона допомагає громадам, що постраждали від конфлікту, забезпечити свої основні матеріальні потреби. Алла вивчала англійську мову і літературу в університеті і працювала копірайтеркою до того, як приєдналася до МКЧХ.

«Я сама з регіону, що постраждав від конфлікту, тому я хочу хоч якось допомогти. Моя робота дуже цікава, але найцікавіше в ній – бачити реальні зміни, які ми приносимо. В цьому році ми роздавали курей в прифронтових селах, щоб допомогти домогосподарствам забезпечити себе продуктами харчування. Ми переживали, що люди відразу ж їх з’їдять, адже, як ви можете собі уявити, ситуація у них дуже складна. Але коли ми повернулися шість місяців потому, то побачили, що всі курочки були живі, і люди дбали про них, як про власних дітей! У деяких селах нас чекають з нетерпінням не лише тому, що ми привозимо гуманітарну допомогу. Місцеві мешканці цікавляться нашими успіхами на роботі, нашим здоров’ям і сімейними новинами. Якось одна жінка подарувала мені кришталеву салатницю на Новий рік. Ця салатниця була не новою, але, це все, що жінка могла подарувати. Такі моменти, які є найкращою частиною моєї роботи».

Iryna unloads medical donations to a hospital in Stanytsia Luhanska

Ірина, спеціалістка з медичної допомоги в Сєвєродонецьку. Ірина працює над проектом надання медичної та фінансової допомоги лікарням вздовж лінії зіткнення. Перед тим, як приєднатися до МКЧХ, вона працювала сімейною лікаркою.

«Моя кар’єра в МКЧХ розпочалася з тренінгів з надання першої допомоги, які я проводила для військових. Проте пізніше я почала працювати з найбільш вразливими категоріями цивільних. Я допомагаю людям, що мають травми або хронічні захворювання, і яким не вистачає необхідних ліків. Мені подобається, як змінилася моя особистість через цю роботу. Коли я працювала лікаркою, в якийсь момент я збагнула, що почала ставати трохи цинічною. В цьому, власне, не було нічого надзвичайного, адже праця лікарів є вкрай напруженою. Але робота в МКЧХ зробила свій внесок у збереження і навіть зростання моєї людяності. І це те, що мене найбільше надихає. При цьому я так само продовжую допомагати хворим і пораненим».

Tatyana distributes food and hygiene items in Burchak-Mikhailovka village

Тетяна, спеціаліст із захисту цивільного населення в Луганську. Тетяна є частиною команди МКЧХ, яка працює над з’ясуванням долі осіб, що зникли безвісти у зв’язку з конфліктом, та підтримкою їхніх родин. Раніше вона працювала менеджеркою з персоналу та рекрутеркою.

«Це справжній виклик бути свідком страждань і розпачу матерів, які не бачили своїх синів протягом багатьох років і не знають: чи живі вони, чи ні. Надзвичайно важко чути розповіді дружин, які вже втратили надію колись знову побачити своїх чоловіків. До цього неможливо звикнути. Але є моменти в моїй роботі, які надихають мене і дають сили йти далі. Наприклад, коли я чую, як 80-річна жінка розмовляє зі своїм племінником вперше за два роки, і бачу її сльози щастя. Я рада мати можливість бути в такі моменти поруч з людьми, яким ми намагаємося допомогти».

Ekaterina while on duty in Donetsk

Катерина, співробітниця адміністративного департаменту в Донецьку. За освітою інженер-механік.

«Моя пристрасть до волонтерської роботи з’явилася ще в шкільні роки. Я використовувала будь-яку можливість, аби стати волонтером. Коли допомагаєш комусь, нічого не чекаючи у відповідь, це справжня насолода. Ти також вчишся від людей, як долати труднощі. Сьогодні робота з МКЧХ надихає мене допомагати тим, хто цього потребує. І не має значення, наскільки великою чи малою є твоя допомога, іноді навіть добре слово здатне творити дива».