Торецька центральна міська лікарня (ЦМЛ) розташована на передовій конфлікту на контрольованій українським урядом території. Знаходячись усього за три кілометри від неконтрольованої українським урядом Горлівки, їй довелося перетворитися з тихої міської лікарні на центр невідкладної медичної допомоги для сотень солдатів і цивільних осіб, які постраждали внаслідок бойових дій.

«Тут дуже гучно, щоночі стріляють. Люди фізично та психологічно виснажені, тому що кожного дня ми чекаємо і гадаємо, чи залишимося в живих, чи ні», – говорить Ірина Рупська, заступник головного лікаря лікарні.

Оскільки фінансове навантаження на лікарні поблизу лінії зіткнення продовжує зростати з кожним днем, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) зменшує цей тягар за рахунок надання медичних витратних матеріалів та обладнання таким лікарням, однією з яких є Торецька ЦМЛ.

«У нас сильна команда, – говорить пані Рупська. – Але ми працюємо завдяки гуманітарній допомозі».

МКЧХ не надає медичні послуги, проте підтримує місцеві медичні установи та лікарів, щоб вони мали змогу продовжувати надавати допомогу своїм громадам. З початку збройного конфлікту лікарняна мережа України зазнає величезного навантаження. Конфлікт призвів до росту потреб у лікуванні поранених, але наявність пунктів пропуску повністю змінила існуючий порядок.

У випадку з Торецькою ЦМЛ це означає, що на додаток до лікування поранень, отриманих у зв’язку з воєнними діями на цій території, лікарня також обслуговує сусідні громади, що опинилися відрізаними від медичних установ, якими вони зазвичай користувалися. Це призвело до зростання потреб лікарень та нестачі ресурсів.

У зв’язку з цим МКЧХ надав Торецькій ЦМЛ необхідну допомогу, включаючи ліки і хірургічні інструменти. МКЧХ також надав матеріали для підтримання самої будівлі лікарні в робочому стані – наприклад, цвяхи та нове скло для вікон, які вибило вибуховими хвилями від обстрілів.

Торецька ЦМЛ – лише одна з багатьох лікарень по обидва боки від лінії зіткнення, яким МКЧХ постачає матеріали, щоб вони могли продовжувати роботу. Всього МКЧХ підтримує 74 медичні установи.

Крім того, МКЧХ працює з лікарнями над посиленням їхньої здатності лікувати пацієнтів із травмами. У лікарнях, які обслуговують поранених, МКЧХ регулярно проводить курси невідкладної допомоги при травмах і семінари з польової хірургії. МКЧХ також співпрацює з лікарнями з метою впровадження новітніх міжнародних методів лікування та пріоритизації лікування пацієнтів із травмами.

Юрій Орлов/ МКЧХ

При лікуванні пацієнтів із травмами, а також інших пацієнтів, важливим питанням є можливість забезпечення переливання крові. Наявність безпечних запасів крові рятує життя і дозволяє лікарям проводити важливі операції. У Донецьку та Луганську МКЧХ не лише постачає витратні матеріали для взяття крові, але й надає тест-системи для діагностування крові донорів на такі захворювання, як ВІЛ, гепатит В, гепатит С і сифіліс.

Ще однією серйозною проблемою в районах, які постраждали в результаті конфлікту на Донбасі, є забезпечення сталого лікування хронічних захворювань. Зокрема, на неконтрольованій українським урядом території МКЧХ надає матеріали для гемодіалізу та інсулін. Без гемодіалізу пацієнти з хворими нирками, які залишилися на відірваній конфліктом території, померли б протягом одного-двох тижнів. Для того, щоб запобігти цій потенційній катастрофі, МКЧХ уже надав матеріали для понад 30 тис. сеансів гемодіалізу і тим самим забезпечив регулярну підтримку близько 280 пацієнтів. Не менш складною проблемою є постачання інсуліну для пацієнтів, хворих на цукровий діабет. МКЧХ щомісяця надає інсулін для покриття потреб таких пацієнтів.

Багато людей були змушені тікати через конфлікт, а ті, хто залишився у прилеглих до лінії зіткнення районах, часто є найуразливішими – наприклад, літні люди. Ці групи людей продовжують потребувати медичної допомоги в той час, коли медичні ресурси на передовій конфлікту стають дедалі мізернішими. МКЧХ працює над забезпеченням медичних працівників обладнанням і матеріалами, які необхідні для подальшого виконання їхньої роботи.