Село Кримське розташоване на лінії зіткнення, і конфлікт перетворив життя місцевих мешканців на суцільне випробування: через обстріли зруйновано або пошкоджено будинки, не працює водогін, а минулої зими людям довелось переживати морози без газопостачання. Час від часу спалахи бойових дій заганяють людей на ніч до підвалів.

Дістатися села також нелегко: ґрунтова дорога до нового районного центру Новоайдар веде через глибокий яр. Узимку та під час дощів вона стає нездоланою перешкодою майже для всіх видів транспорту, тож навіть довезти населенню ізольованого села гуманітарну допомогу вдається не завжди.

«У багатьох із нас робота була у Слов’яносербську, який нині по той бік лінії розмежування, – ділиться спогадами місцева мешканка Тетяна Дорошенко. Тож тепер ми безробітні. Живемо так: що самі виростили, те й маємо на столі».

Таке сподівання виключно на власні сили змусило переживати торішні зимові холоди в маленькій літній кухні, де збереглася невеличка пічка, яку можна було топити дровами. Цього літа МКЧХ привіз родині Дорошенків, а також іншим 60 сім’ям, піч булерьян. Вона дозволяє опалювати приміщення до 100 квадратних метрів та придатна для приготування їжі, тож Дорошенкам більше не доведеться перебиратися на зиму до кухні.

Olena Loshakova/ICRC

«Минулого року ми забезпечували мешканців Кримського ще й дровами, – розповідає делегат МКЧХ Антуанетт Девендра. – Цього року продовжимо підтримувати найбільш уразливі родини в рамках програми підготовки до зими».

До початку цієї зими ще 555 родин уздовж лінії розмежування облаштують свої оселі новими булерьянами.

«Ми тепер завдяки вам маємо і з чого зварити, і на чому. Адже м’ясо та овочі в нас теж завдяки вам», – говорить Тетяна.

Ще навесні родині Дорошенків та іншим 578 уразливим домогосподарствам уздовж лінії розмежування в Луганській області МКЧХ доставив курчат та корми для свійської птиці.

«Завдяки інкубатору, який нам привезли ранньою весною, на нашому подвір’ї заґелґотіли 25 гусей. Цього літа – новий подарунок, за який ми кажемо особливе спасибі – подрібнювач зерна», – Тетяна показує нам черговий подарунок для пернатих, який за кілька хвилин меле кукурудзу або інше зерно.

Olena Loshakova/ICRC

Такі прилади отримала не тільки родина Дорошенків. Загалом у семи ізольованих селах МКЧХ роздав 215 інкубаторів, а згодом 177 подрібнювачів зерна. Змелені корми краще засвоюються, а отже, їх потрібно менше. Тому селяни, які розводять птахів, можуть заощадити власні кошти.

«Завдяки вашим теплицям ми вже у травні ласували свіжими огірками. От згадую їхній присмак у роті, такі вони були солодкі та хрусткі», – сміється Тетяна. У 2015 році в її городі, де зараз виблискує на сонці теплиця, зяяв отвір від вибуху снаряду…  Тоді родина не вірила, що колись повернеться до мирного господарювання, тому сьогодні, навіть попри обстріли неподалік, радіє простим речам: можливості погодувати курей, зірвати гарячу від сонця та ароматну власну городину, облаштувати на зиму нову пічку.

Olena Loshakova/ICRC

Виростити щось на продаж у Тетяни не виходить, бо на все господарство вона сама із сином. А от Валентина з матір’ю ще до конфлікту жили з продажу молока. І сьогодні, незважаючи на те, що поля навколо села заміновані і вигодувати велику рогату худобу не так просто, вони тримають 10 молочних корів.

«У нас і корівник, і хата постраждали від обстрілів. І корови зараз хворіють частіше, ніж раніше. Та ми все одно не опускаємо рук. Думаємо: от допомагають сьогодні і, може, ще допомагатимуть», – ділиться Валентина, з якою ми зустрілися під час роздачі наборів для підвищення якості молока. Її сподівання не марні, адже проект з підтримки тваринництва передбачає надання таким домогосподарствам сироварок, сепараторів і обладнання для охолодження молока.