Мати, син якої зник безвісти на Донбасі, одного разу нам сказала: «Новин немає, але я не вірю…». Вона не закінчила речення. Що залишилося несказаним? Що вона мала на увазі? Можливо, вона не вірить, що її сина не знайшли. Або що ця трагедія взагалі сталася. Її слова можуть мати багато значень.
«Проте я хочу звернути вашу увагу на фразу «Новин немає». Новин немає – це невизначеність, це страждання, це біль», – так пояснює назву арт-інсталяції Алан Ешліманн, голова делегації МКЧХ у Києві. Інсталяція веде відвідувачів заплутаним лабіринтом пошуків і сподівань, у якому живуть сім’ї зниклих безвісти. Арт-інсталяція була представлена на Софійській площі у Києві з 30 серпня до 10 вересня 2017 року.
Арт-інсталяція «Новин немає, але я не вірю…»
«Людина просто розчинилася. Я вже перевірила всі морги й в’язниці — нічого … Іноді буває, що мене накриває, здається, що я вже на межі й сил більше немає. Але потім розумію: хто, якщо не я? Поки не поставлено крапку, треба шукати. Сам він не знайдеться». Завтра – останній день роботи арт-інсталяції «Новин немає, але я не вірю…», де можна відчути, через що проходять сім‘ї зниклих безвісти. Київ, Софійська площа.#зниклібезвісти #missingpeople
Posted by Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні on Samstag, 9. September 2017
Стіни цього лабіринту складалися зі старих уламків квартир і будинків. Відвідувачі інсталяції пройшли по її коридорах і змогли відчути, як живуть люди, в яких хтось із родичів зник безвісти.
Стіни цього лабіринту складалися зі старих уламків квартир і будинків. Відвідувачі інсталяції пройшли по її коридорах і змогли відчути, як живуть люди, в яких хтось із родичів зник безвісти.#зниклібезвісти #missingpeople
Posted by Міжнародний Комітет Червоного Хреста в Україні on Mittwoch, 8. November 2017